PRAGNUM відстояла контроль клієнта над справою про банкрутство боржника

Доволі часто ініціювання банкрутства боржника є чи не єдиним способом задоволення кредиторських вимог. Адже перед настанням неплатоспроможності «завбачливий» боржник зазвичай відчужує всі ліквідні активи ще до того моменту, як з’явиться перший кредитор, твердо налаштований на звернення до суду. І саме в процедурі банкрутства кредитор (та арбітражний керуючий) отримує весь набір способів захисту, спрямованих на повернення сумнівно відчуженого майна боржника.

Утім, така перспектива не відповідає інтересам бенефіціара боржника та викликає протидію з його боку. Одним із «надійних» способів того, як завадити кредитору (та арбітражному керуючому) у поверненні активів до ліквідаційної маси, є залучення до участі у справі про банкрутство «дружніх» до боржника кредиторів.

Такі кредитори заявляють «фіктивні» вимоги, розмір (сума) яких суттєво перевищує вимоги «реального» кредитора. А хто має превалюючу суму вимог до боржника, той фактично і спрямовує процедуру банкрутства в бажаному для себе напрямку. Така «тактика» дозволяє пов’язаним із боржником особам установити повний контроль над банкрутством та загальмувати будь-які починання, пов’язані з розшуком та поверненням його активів.

Спроба втілити подібний задум задля встановлення контролю над процедурою банкрутства боржника відбувалася у справі, в якій PRAGNUM представляє інтереси найбільшого кредитора (провідного дилера с/г техніки). Вимоги до боржника на загальну суму 28 млн грн (що втричі перевищувало суму вимог нашого клієнта!) заявили два кредитори, що (як виявилося після проведеного нами «розслідування») мають тісні зв’язки з боржником і які ніколи не здійснювали ту комерційну діяльність, у результаті якої нібито виникли багатомільйонні кредиторські вимоги до боржника.

Зібрана PRAGNUM доказова база дозволила переконати суди (усіх інстанцій) у нереальності господарських операцій та безпідставності «дружніх» кредиторських вимог до боржника. Таким чином, фіктивні кредитори були усунуті не лише від контролю за банкрутством, а й від будь-якої подальшої участі в цій процедурі взагалі. Натомість наш клієнт залишається найбільшим кредитором боржника, від рішень якого залежить подальша доля банкрутства.