PRESSURE ON BUSINESS CONTINUES: HOW TO PROTECT YOURSELF FROM “PROSECUTORIAL” RAIDING

Oleksii Nekrasov, Ruslan Riabkoundefined for the LIGA:ZAKON

Article in the original language

Стаття on-line 

Дуже часто трапляється так, що в нашій країні бізнесу доводиться захищатись не скільки від конкурентів чи організованої злочинності, а від самої держави, яка за своїм завданням і можливостями має насамперед бізнес захищати. Інколи складається враження, що в Україні не існує підприємця, щодо якого не було б «єердеера». При чому, це не завжди реальні справи, які мають за собою фактичні обставини та перспективу передачі до суду. Зазвичай, це просто номер провадження, який триває роками та в межах якого здійснюються безкінечні обшуки, допити та обираються запобіжні заходи. По суті, в державі існує механізм кримінальної репресії, який може мати різну мету, до прикладу покарати без суду, але інколи це просто чиєсь бажання забрати (рейдернути, вибачте все ніяк це слово не зникне разом з епохою 90-х, на жаль) чужий бізнес.undefined

Ще більше ця ситуація загострилась, коли на початку цього року були скасовані «поправки Лозового» і до вручення особі повідомлення про підозру відсутні будь-які строки досудового розслідування. Простіше кажучи, тепер можна розслідувати справу, обшукувати та арештовувати без часових обмежень, хоч рік, хоч два, хоч десять. І у осіб, які фактично піддаються тиску немає реально дієвого механізму закрити провадження за закінченням строків.undefined

Українському бізнесу доводиться жити в таких умовах і це факт. До прикладу, нещодавно на своїй сторінці у Facebook власник компанії «Текстиль-Контакт» Олександр Соколовський опублікував допис, у якому розповів про спроби посадових осіб Голосіївської окружної прокуратури міста Києва забрати належні йому нерухомі об'єкти у Дарницькому районі міста Києва.undefined

У цій ситуації маємо «стандартний набір» дій правоохоронного органу з метою тиску на підприємця: неочікувані вечірні і вранішні обшуки, періодичні виклики на допит не тільки топ-менеджерів, а й звичайних працівників та тиск на них, дзвінки через третіх осіб з різними пропозиціями як вирішити створену ними ж самими проблему, арешт рахунків в банках і всього майна, вручення повідомлень про підозру з обранням запобіжного заходу. Досить часто обирається найтяжчий з них, себто тримання під вартою або, як альтернативу, обирають захмарну суму застави, яка часто є непідйомною навіть для підприємців.undefined

І це всього лише в одному «єердеер» лише щодо одного підприємця. А якщо уявити це все в масштабах країни! Проблема наскільки серйозна, що навіть Президент України своїм Указом № 21/2024 від 23.01.2024 увів в дію Рішення РНБО від 23.01.2024 «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану».undefined

Хоч це рішення за своєю назвою нібито і спрямоване на подолання проблем, які обумовлені воєнним станом, однак за своїм змістом воно стосується старої для нашої держави проблеми, а саме так званих «вічних єердеер», що існували і до воєнного стану та існують і під час.undefined

Вказаним Рішенням РНБО було рекомендовано правоохоронним органам здійснити аудит таких «єердеер», однак згідно відомостей громадської організації «Маніфест 42», цей аудит особливих результатів не дав. За інформацією Генерального прокурора, за результатами аудиту було закрито 20 % справ щодо підприємців, а це приблизно 1218 проваджень.undefined

Відсоток на перший погляд начебто і великий, однак як свідчить ситуація Олександра Соколовського системна проблема не вирішена. Більше того, як звітує бізнес-омбудсмен Роман Ващук, кількість скарг на дії правоохоронних органів не зменшилась. А це, своєю чергою, ставить виклик перед адвокатською спільнотою, як допомагати бізнесу у подібних ситуаціях.undefined

Чи можливо взагалі бути готовим до подібних ситуацій? Скоріше ні, адже застосування до людини кримінально правових засобів - це завжди обмеження прав і свобод, а часто і зміна способу життя. До цього всього готовим бути важко.undefined

Поміж тим, до подібних дій правоохоронців можна готуватись завчасно і в результаті зайняти активну позицію захисту, щоб мінімізувати негативні наслідки для себе і своєї підприємницької діяльності.undefined

Зазвичай, головним передвісником цікавості правоохоронного органу до певного підприємства є запит про надання інформації та документів. Як показує практика, у таких запитах уже міститься фабула, яка дає підстави зрозуміти в чому саме підозрюється підприємство. При цьому, ця фабула, у більшості випадків, потім «кочує» із документа в документ сторони обвинувачення. Тобто з моменту отримання запиту уже варто думати про захист від майбутнього формулювання обвинувачення.undefined

Саме тому, слід завчасно укласти договір про надання правової допомоги з адвокатом, який забезпечить комплексний супровід у відносинах із органом досудового розслідування. Адвокат завжди краще орієнтується щодо практичних перспектив фабули та законності тих чи інших вимог правоохоронного органу, а тому може завчасно почати формувати правову позицію у питаннях, які будуть основою підозр і звинувачень підприємства. Крім того, адвокат завчасно підготує топ-менеджмент та персонал до всіх слідчих дій, які можуть виникнути, зокрема до обшуків та допитів. Як показує практика, завчасна підготовка працівників до цих слідчих дій і з одночасним напрацюванням правової позиції стає фундаментом майбутніх тактичних та стратегічних успіхів. Погодьтесь, підготовлений до обшуку працівник не підпише в стресовій ситуації під час обшуку незрозумілий протокол допиту або інший невідомий документ і потім всі не будуть гадати які це може мати наслідки.undefined

Також, дуже важливим є збереження активів підприємства від можливих арештів, бо арешти паралізують роботу підприємства. З цією метою краще завчасно вивести грошові кошти із рахунків підприємства, а нерухоме майно передати в «дружню» іпотеку.undefined

У нашу інформаційну епоху суттєву перевагу надає вміння працювати із різними електронними реєстрами та інформаційними системами. Зокрема, в Україні створено такий сервіс як SMS МАЯК, який дозволяє оперативно отримати сповіщення про будь-які дії з нерухомим майном, зокрема про факт подання заяви на проведення реєстраційної дії, про зміну статусу об'єкта, а також про прийняття рішення щодо зміни статусу. Тобто, цей сервіс дозволить підприємству одразу дізнатись про арешт майна, бо, як правило, клопотання про арешт розглядається слідчим суддею без виклику власника, оскільки зловживається застосуванням ч. 2 ст. 172 КПК і надалі накладення арешту відбувається без повідомлення особи. Крім того, варто зареєструватись на таких електронних сервісах, як Youcontrol, Liga360 та поставити на моніторинг своє підприємство, щоб отримувати оперативну інформацію про зміни, які відбуваються в державних реєстрах, а також отримати сповіщення про судові рішення, які приймаються стосовно підприємства.undefined

Не менш важливо, у випадку підвищеного та необґрунтованого інтересу правоохоронного органу до підприємства, займатись медійною діяльністю та висвітлювати перебіг подій в публічному просторі. Для цього можна використовувати як соціальні мережі, так і залучати більш традиційні засоби масової інформації (телебачення, газети і т. д.). Не так давно, було засновано громадську організацію «Маніфест 42», яка також ефективно висвітлює події, пов'язані із порушенням прав підприємців, проводить прес-конференції, звертається до відповідних органів, а тому повідомляти цю організацію також зайвим не буде.undefined

В Україні з 2014 року створено Раду бізнес-омбудсмена, яка покликана захищати інтереси бізнесу перед державними органами. Цей інститут є консультативно-дорадчим і не приймає примусових рішень, однак подавати скарги до нього також необхідно з метою ініціювання питань перед державними органами, які уповноважені приймати відповідні примусові рішення. Як свідчить практика PRAGNUM та матеріали офіційного веб-сайту Ради бізнес-омбудсмена, скарги доволі часто приносять результат, оскільки привертають увагу відповідних керівних органів держави.undefined

Ці всі дії мають свою ефективність на практиці. Проте вони не вирішують системної проблеми. Допоки докорінно не зміниться правова свідомість працівників правоохоронного органу, допоки ця проблема існуватиме. Українці проявляють величезну сміливість на полі бою, однак на правоохоронному полі - ні. Уже зараз піднімаються питання майбутньої відбудови країни після закінчення воєнного стану. Однак з такою системною проблемою жоден інвестор не прийде на допомогу, а український бізнес поступово виїде за кордон.undefined

З огляду на викладене, PRAGNUM рекомендує завжди бути на сторожі власного захисту, завчасно проводити роз'яснювальні і підготовчі дії та, у випадку прибуття візитерів або здійснення інших негативних дій, займати проактивну позицію, що дозволить вийти з конфлікту з мінімальними втратами в найкоротший період.