В УКРАЇНІ В 10 РАЗІВ ЗРОСТУТЬ ШТРАФИ ДЛЯ БІЗНЕСУ

Ігор Сікора для UBR

Статья on-line

Штрафи зростуть, але перевірок має поменшати

Наступного року український бізнес чекає нова процедура перевірок та штрафи. 12 листопада 2019 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №2172 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду». Насамперед він стосується компаній, які торгують нехарчовими продуктами.

За нинішніх темпів ухвалення законів цей документ цілком може запрацювати вже з початку наступного року.

Топ-10 змін для бізнесу у 2020 році:

• Скасування штрафів за формальні порушення. Котроллер спершу повинен надати рекомендації щодо усунення порушення, а штрафувати вже тільки за повторне порушення;
• Заборона вилучати будь-які документи на підприємстві, крім тих, що стосуються перевірки та необхідні для встановлення постачальника;
• Відповідальність за небезпечну продукцію нестиме імпортер чи виробник, а не торговець;
• Заборона на об'єднані перевірки (виїзні та невиїзні);
• Обмежуються максимальні терміни перевірки;
• Посилюється відповідальність за недопуск до перевірки;
• Істотне (майже вдесятеро) збільшення розмірів штрафних санкцій за допущені порушення;
• Усувається дублювання контролю різними органами по тому самому виду продукції;
• Уніфікований порядок відбору зразків; 
• Істотне (майже вдесятеро) збільшення розмірів штрафних санкцій за допущені порушення.

«Торгівців не штрафуватимуть за відсутність знака відповідності техрегламентам, неналежне застосування знака відповідності та розповсюдження продукції без декларації про відповідність. Саме ці порушення є найпоширенішими та є болючими для суб'єктів господарювання, які не уважні чи свідомо ігнорують вимоги законодавства, і не можуть підтвердити придбання продукції, яку реалізують», — зазначив у бесіді з UBR.ua юрист АФ Pragnum Ігор Сікора.

З іншого боку, кажуть експерти, звільнення від відповідальності продавців може спричинити неможливість залучення винних осіб за порушення законодавства у сфері обігу нехарчових продуктів.

«Як відомо, відсутність відповідальності породжує безкарність, що може збільшити обороти нехарчової продукції сумнівного походження та якості», — додав Сікора.

Виходити на перевірки до виробників інспекторам дозволять лише тоді, коли буде документально підтверджений факт небезпеки тієї чи продукції чи інформація про те, що вона не відповідає певним вимогам.

Іншими словами, є підстави казати, що інспекції будуть проводитися рідше і лише у певних законом випадках. Але при цьому юристи зазначають, що як такої лібералізації перевірок чекати не варто.

Ініціатива більше спрямована на зменшення корупційних ризиків під час роботи інспекторів та на посилення захисту споживачів.

«Будуть встановлені чіткі види та підстави перевірок, фіксовані штрафні санкції, заборона перевіряти продукцію іншого виду, категорії чи групи, які не є предметом конкретної перевірки, що дозволить сфокусувати перевірку та запобігти зловживанню», — зауважила у розмові з UBR.ua керівник корпоративного відділу ЮФ «Горецький та Партнери», адвокат Мар'яна Горецька.

Топ-10 изменений для бизнеса в 2020 году:

• Отмена штрафов за формальные нарушения. Котроллер сперва должен будет предоставить рекомендации об устранении нарушения, а штрафовать уже только за повторное нарушение;
• Запрет изымать любые документы на предприятии, кроме тех, которые касаются проверки и необходимы для установления поставщика;
• Ответственность за опасную продукцию будет нести импортер или производитель, а не торговец;
• Запрет на объединенные проверки (выездные и невыездные);
• Ограничиваются максимальные сроки проверки;
• Усиливается ответственность за не допуск к проверке;
• Существенное (почти в десять раз) увеличение размеров штрафных санкций за допущенные нарушения;
• Устраняется дублирование контроля различными органами по одному и тому же виду продукции;
• Унифицированный порядок отбора образцов;
• Существенное (почти в десять раз) увеличение размеров штрафных санкций за допущенные нарушения.

Кого кошмарят больше

Сейчас в поле зрения проверяющих находятся как большой бизнес - крупные налогоплательщики, так и мелкие торговцы, которые плохо осведомлены в законах и могут легко напороться на штрафы.

«Больше всего страдают компании, которые занимаются реализацией товаров в небольших объемах. Причины этого лежат на поверхности: желание заработать больше часто порождает невозможность подтвердить происхождение товара (покупка товара без его документального оформления априори дешевле). Еще одна причина: отсутствие юридической осведомленности субъекта хозяйствования относительно требований к определенным видам непищевой продукции», — отметил Сикора.

По словам юристов, если закон примут, он поспособствует развитию предпринимательской деятельности, созданию благоприятных условий для ведения добропорядочного бизнеса и обеспечению прозрачности украинского рынка, а также усилит защиту потребителей в случае выявления на рынке опасной продукции.

Безвиз для товаров

Еще одной важной составляющей этой инициативы является введение т.н. «промышленного безвиза». После принятия документа, Украина сможет начать переговоры с ЕС о подписании первых договоров в рамках упрощенного экспорта промышленных товаров из Украины в Евросоюз без дополнительной сертификации.

По мнению экспертов, «промышленный безвиз» с ЕС, то есть подписание Соглашения АСАА (Соглашения о соответствии и приемлемости промышленной продукции) возможен уже в 2020 году.

Прежде всего, преимущества от «промышленного безвиза» получит малый и средний бизнес, поскольку откроются рынки ЕС с непищевой продукцией и экспорт товаров промышленного назначения сможет конкурировать, например, с экспортом сельскохозяйственной продукции.

«Кроме того, принятие этого закона обеспечит полное соответствие национального законодательства с европейским в сфере государственного рыночного надзора, а также будет способствовать выполнению Украиной обязательств в рамках Соглашения об ассоциации и станет первым шагом приближения Украины к «промышленному безвизу», — говорит Горецкая.