БАНКИ ШВИДШЕ БЛОКУВАТИМУТЬ РАХУНКИ УКРАЇНЦІВ: ЩО ЩЕ ЗМІНЮЄ НОВИЙ ЗАКОН

Коментар Альони Мічуріної для TELEGRAF

Стаття on-line 

Виокреміть будь ласка ключові зміни до чинної практики арештів активів, які позначяться на людях?

1.  «Розширення» АСВП

   Законопроект №14005 вносить зміни не стільки до виконавчого провадження, скільки до обов’язки органів та осіб, які уповноважені здійснювати будь-які дії щодо майна боржників. Це насамперед нотаріуси, банки, інші фінансові установи, депозитарні установи, територіальні органи Міністерства внутрішніх справ (сервісні центри МВС), державні реєстратори – вони фактично зобов’язані стати частиною автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) та надавати відомості щодо майна особи-боржника (включаючи рухоме та нерухоме майно, депозитні вклади тощо) до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з такої особи.

   Наприклад, законопроектом чітко визначено, що державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій, а також інвестиційні фірми у разі звернення особи за вчиненням дії щодо відчуження та/або застави майна, що належить боржнику, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані відмовити такій особі у вчиненні дії щодо такого майна, що належить боржнику, крім випадків, передбачених законом, та не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця з наданням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа. При цьому чинний закон «Про виконавче провадження» вимагав від указаних суб’єктів лише повідомити виконавця про звернення боржника щодо проведення реєстраційної дії. 

2. Збільшення суми, за якої накладається стягнення на єдине житло.

   Важливим нововведенням є також збільшення суми боргу, за якої виконавець має право звернути стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло. Так, чинна редакція Закону «Про виконавче провадження» визначає, що такою «пороговою» сумою є 20 розмірів мінімальної заробітної плати. Законопроектом же збільшено цю суму до 50 розмірів мінімальної заробітної плати (що на сьогодні становить 432 350 грн.). При цьому таке стягнення здійснюється незалежно від суми у двох випадках:  

• якщо таке майно є предметом застави (іпотеки) за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно; 
• відшкодування збитків та шкоди, завданих кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.

3. «Захищені категорії» боржників

   Слід зазначити, що Перехідними положеннями законопроекту передбачено, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня його припинення або скасування не здійснюється звернення стягнення на єдине житло боржників, якщо вони належать до «захищених категорій», якими є військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення. При цьому такі особи зобов’язані самостійно повідомити виконавця про свій статус, надавши відповідні документи. Водночас, винятки щодо стягнення, зазначені вище, поширюються і на таких осіб. 

4. Автоматизація повідомлення про сплату боргу

   У разі сплати боржником коштів у повному обсязі (включаючи суму боргу, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця), автоматизована система виконавчого провадження формує повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням. Таке повідомлення є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів, електронних грошей, цінних паперів в електронній формі. Повідомлення про погашення заборгованості у день його формування надсилається банку або іншій фінансовій установі для зняття арешту з коштів, електронних грошей, цінних паперів боржника. Банк або інша фінансова установа здійснює зняття арешту не пізніше наступного дня з дня отримання такого повідомлення. Проте така можливість передбачена у випадку заборгованості, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (наразі – 86470 грн.).

5. Внесення боржників за аліментами до Єдиного реєстру боржників
   Законопроект встановлює обов’язок виконавця винести постанову про внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників у разі якщо розмір заборгованості боржника за сплатою аліментів перевищує суму відповідних платежів за три місяці. Наразі така норма в чинному Законі «Про виконавче провадження» відсутня.

Як працює на поточний момент практика арештів: є відповідне рішення суду, на його виконання виписується виконавча постанова для судового виконавця, після чого судовий виконавець вносить людину в реєстр боржників і через автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) вишукує всі активи боржника для стягування? Спочатку стягує кошти з рахунків, а якщо їх не вистачає (немає) стягує інше майно на продаж для погашення боргу? Так це відбувається? Які порогові терміни кожного кроку стягування передбачені чинним законодавством (для різних видів активів – гроші на рахунку, рухоме та нерухоме майно) і в які терміни все зазвичай відбувається на практиці з вашою особистої практики/практики ваших колег?

Чинним Законом «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. 

Перевірка майнового стану боржника проводиться у десятиденний строк з дня відкриття (поновлення) виконавчого провадження. Надалі така перевірка здійснюється не менше одного разу на два тижні – щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці – щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти, електронні гроші боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення. Платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред’явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п’ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. При цьому арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. 

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п’ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Цінні папери та ювелірні вироби у випадку їх виявлення та опису, не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями.

Реалізація арештованого майна здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною (для майна, оціночна вартість якого не перевищує 30 мінімальних розмірів заробітної плати).

Якою на тепер є практика накладання арешту коштів на банківських рахунках і як вона змінюється новим законопроектом?

Законопроектом передбачено, що банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця фізичній або юридичній особі, відомості про яку внесено до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України. Депозитарні установи у разі відкриття або закриття рахунку у цінних паперах фізичній або юридичній особі, відомості про яку внесено до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням із Міністерством юстиції України.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дати отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено на тих самих підставах.

По суті чинний закон «Про виконавче провадження» містить аналогічну процедуру такого повідомлення та накладення арешту.

Яким чином змінюється практика зняття арештів (після погашення заборгованості чи, скажімо, її оскарження) з банківських рахунків?

Наразі чинною редакцією Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що у випадку погашення заборгованості постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна. 

Одним із нововведень законопроекту є доповнення чинного закону «Про виконавче провадження» статтею 39-1, якою визначено наслідки погашення заборгованості за виконавчим провадженням, сума стягнення за якими не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати (наразі це 86470 грн.). Так, у разі сплати боржником коштів в обсязі, достатньому для задоволення вимог стягувача, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця, які підлягають стягненню під час виконання такого рішення, автоматизована система виконавчого провадження формує повідомлення про погашення заборгованості за виконавчим провадженням. Таке повідомлення є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів, електронних грошей, цінних паперів в електронній формі. Повідомлення про погашення заборгованості у день його формування надсилається банку або іншій фінансовій установі для зняття арешту з коштів, електронних грошей, цінних паперів боржника. Банк або інша фінансова установа здійснює зняття арешту не пізніше наступного дня з дня отримання такого повідомлення.

Тобто залучення банків та інших фінансових установ до автоматизованої системи виконавчого провадження дозволить таким установам автоматично отримувати інформацію про повне погашення боржником  заборгованості, а відтак прискорить розблокування рахунків такої особи.