БАНКРУТСТВО ЮРИДИЧНИХ ОСІБ: ОСОБЛИВОСТІ ІНІЦІЮВАННЯ

Олександр Мостовий для 7eminar

Стаття on-line 

Кожна юридична особа може зіткнутися з неплатоспроможністю (своєю або контрагента) та стати учасником процедури банкрутства. У цій статті розглянемо особливості відкриття провадження у справі про банкрутство, зокрема за ініціативою кредитора

1. Що таке неплатоспроможність та банкрутство
2. Хто може ініціювати процедуру банкрутства
3. Яка мінімальна сума вимог кредитора потрібна для ініціювання банкрутства
4. Як кредитору підтвердити свої вимоги до боржника
5. Що перевіряє суд під час відкриття провадження у справі про банкрутство
6. Які підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство
7. Яка мінімальна сума витрат кредитора потрібна для відкриття провадження
8. Наслідки відкриття провадження
9. Висновок

Що таке неплатоспроможність та банкрутство

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі – КУзПБ), неплатоспроможність – неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов’язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом […].

Тоді як банкрутство – це визнана господарським судом нездатність боржника […] відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації та погасити […] грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури […].

Іншими словами, спочатку настає неплатоспроможність боржника, що є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство. Якщо надалі боржник не зможе погасити грошові вимоги кредиторів, суд визнає його банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру.

Хто може ініціювати процедуру банкрутства

Заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство може подати кредитор(-и) або боржник (згідно з ч. 1 ст. 34 КУзПБ). І якщо для кредитора подання такої заяви є правом, то для боржника (його органів управління) – обов’язком.

Боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення його неплатоспроможності (ч. 6 ст. 34 КУзПБ). Порушення зазначеного обов’язку є підставою для притягнення органів управління боржника (зокрема, директора) до солідарної відповідальності.

Яка мінімальна сума вимог кредитора потрібна для ініціювання банкрутства

Чинне законодавство не встановлює мінімальної суми грошових вимог до боржника як умови (підстави) звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про його банкрутство. Тобто навіть за наявності непогашених грошових вимог у мінімальному розмірі (умовно, «1 грн») кредитор може звернутися до суду із відповідною заявою.

Як кредитору підтвердити свої вимоги до боржника

Згідно з усталеними висновками Верховного Суду (КГС ВС), викладеними, зокрема, в постанові від 28.08.2025 у справі №910/18376/20:

«50. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору […].

51. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. […]».

Таким чином, грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися не лише рішенням суду, що набрало законної сили, а й первинними документами. Відповідно, за наявності боргу, підтвердженого лише первинними документами, кредитор може одразу звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Наведене узгоджується, зокрема, з такою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 28.07.2022 у справі №902/560/20:

«… звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов’язання боржником».

Що перевіряє суд під час відкриття провадження у справі про банкрутство

Відповідно до ст.ст. 34, 39 КУзПБ та висновків Верховного Суду, наведених, наприклад, у згаданій вище постанові від 28.07.2022 у справі №902/560/20, підставами для відкриття провадження є:

• наявність грошового зобов’язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;
• відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;
• до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

При цьому завданням суду під час розгляду заяви про відкриття провадження є:

• перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю «грошового зобов’язання» боржника перед ініціюючим кредитором;
• встановлення наявності спору про право;
• встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі (п. 57 постанови Верховного Суду від 28.08.2025 у справі №910/18376/20).

Водночас положення КУзПБ (ч. 3 ст. 39) не встановлюють обов’язку для кредитора доводити, що боржник не має можливості виконати грошові зобов’язання, строк яких настав. Тоді як доведення обставин можливості виконати грошові зобов’язання, строк яких настав, покладено саме на боржника […] (див. постанову Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №905/2030/19).

Які підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство

Підстави для відмови у відкритті провадження наведені в ч. 6 ст. 39 КУзПБ і полягають, зокрема, у такому:

• вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;
• вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Інакше кажучи, встановлення судом, на підставі заперечень боржника, «спірності» грошових вимог кредитора, тобто наявності «спору про право», є підставою для відмови у відкритті відповідного провадження.

При цьому суд не може формально підходити до визначення наявності «спору про право», який зводиться лише до заперечень боржником існування тих чи інших правовідносин. У кожному конкретному випадку судом досліджуються заперечення боржника, зокрема, чи ґрунтуються вони на обставинах справи та підтверджуються відповідними доказами (п. 75 постанови Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №918/713/23).

Натомість відсутність «спору про право», у розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності щодо:

• сторін зобов’язання;
• суті (предмета) зобов’язання;
• підстави виникнення зобов’язання;
• суми зобов’язання та структури заборгованості; а також
• строку виконання зобов’язання (див. постанову Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №910/1678/20).

Таким чином, якщо боржник заперечує проти відкриття провадження у справі про банкрутство, він може:

• подати до суду достатні докази «спірного характеру» грошових вимог кредитора; або
• погасити всі грошові вимоги кредитора(-ів) до підготовчого засідання суду.

Яка мінімальна сума витрат кредитора потрібна для відкриття провадження

Зважаючи на положення пп. 2 п. 21 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір», а також абз. 4 ч. 2 ст. 34 КУзПБ, на момент звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитор повинен подати докази оплати:

• судового збору в розмірі 33 280,00 грн;
• авансування винагороди арбітражному керуючому в розмірі 77 823,00 грн (розмір судового збору та винагороди визначено станом на 01.01.2026 з урахуванням прожиткового мінімуму на одну працездатну особу на місяць і мінімальної заробітної плати, встановлених Законом України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік»).

Наслідки відкриття провадження

У разі встановлення достатніх підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство суд, згідно з ч. 8 ст. 39 КУзПБ, постановляє ухвалу, в якій, зокрема:

• визнає вимоги кредитора та їх розмір;
• вводить мораторій на задоволення вимог кредиторів;
• вводить процедуру розпорядження майном боржника та призначає розпорядника майна (арбітражного керуючого).

Розпорядження майном – це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника, що вводиться строком до 170 к.д., і має на меті ефективне використання активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури: санації чи ліквідації (ч.ч. 1, 2 ст. 44 КУзПБ).

Окрім того, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження кредитори зобов’язані подати до суду письмові заяви з вимогами до боржника, що визнаються або відхиляються судом за результатами їхнього розгляду (ст.ст. 45, 47 КУзПБ).

Висновок

Кредитор може ініціювати відкриття провадження у справі про банкрутство боржника як дієву альтернативу класичному позовному провадженню. У цілому для цього потрібно підтвердити грошові вимоги до боржника (зокрема, первинними документами) та сплатити процесуальні витрати.