Рейдерські захоплення в Україні: судова практика та схеми

ЛІГА:ЗАКОН, 27 січня 2021 р.
Ірина Відловська
Стаття on-line 

 

Аналіз практики скасування державної реєстрації права власності в Україні

РЕЙДЕРІВ НЕ ЧЕКАЛИ?,- А ВОНИ ПРИЙШЛИ

З кожним роком в Україні частішають випадки рейдерського захоплення майна, а способи такого захоплення стають більш витонченими.

Сьогодні ви - власник бізнесу та майна, а завтра - все це у вас відібрали, особливо, якщо бізнес успішний, а майно є прибутковим.

Захоплення може відбуватися як шляхом перереєстрації прав у відповідних реєстрах, так і шляхом фактичного захоплення підприємства або майна.

 

Ключову роль у здійсненні рейдерського захоплення відіграє первинний перехід права власності чи корпоративних прав від законного володільця до іншої особи, а також взаємодія з державними реєстраторами.

Якщо факт рейдерського захоплення вже відбувся, чи продовжує відбуватись, слід не зволікати, а звернутися за допомогою до фахівців та діяти рішуче.

Способи захисту прав залежать від багатьох факторів та в кожному конкретному випадку вони будуть різними.

Одним із таких способів захисту є скасування держаної реєстрації права власності.

Для швидкого реагування на факти незаконних реєстраційних дій в Україні створена так звана Антирейдерська колегія - Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка діє в якості постійно діючого консультативно-дорадчого органу при Міністерстві юстиції України.

За наслідками розгляду скарги Антирейдерська колегія може прийняти рішення про скасування незаконних перереєстрацій майна та/або корпоративних прав.

Здавалося б, ну ось на цьому все повинно закінчитися, але ж ні. Рейдери будуть намагатися будь-якими способами досягти запланованого: звертатися з різноманітними позовами до суду, щоб перервати процес розгляду скарги в Антирейдерській колегії, оскільки Мінюст не розглядає скарги, якщо наявний судовий спір щодо нерухомого майна, або, наприклад, звертаються до суду із позовом про скасування наказу Мінюсту про скасування незаконних реєстраційних дій.

Як наслідок, неминучим у таких справах є етап судових процесів.

ІІ. ДІЙОВІ ОСОБИ ПРИ РЕЙДЕРСЬКОМУ ЗАХОПЛЕННІ

Державний реєстратор, нотаріус - хто вони у схемах рейдерського захоплення?

Чи будуть вони нести відповідальність у разі звернення до суду законного власника майна за захистом своїх прав?

Про що просити суд? Від кого витребувати незаконно захоплене майно та права?

Відповіді на ці та інші питання слід шукати в судовій практиці.

Жодне рейдерське захоплення не проходить без участі державного реєстратора, або нотаріуса, який є спеціальним суб'єктом Державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Та чи буде він відповідачем у судовому процесі у разі подання позову про скасування державної реєстрації права власності, зважаючи на те, що предметом оскарження є реєстраційні дії?

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, що пов'язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна.

Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у ДРРП на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.

Із повним текстом постанови ВП ВС від 06.11.2019 у справі № 826/3051/18 можна ознайомитися за посиланням.

Більше того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 зазначила: «Державний реєстратор, зокрема приватний нотаріус зобов'язаний виконувати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був».

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 357/7734/18.

Належними відповідачами у справах, за обставинами яких нерухоме майно вибуло поза волею його власника буде особа, яка є останнім набувачем цього майна.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, в яких на підставі цих рішень виникли права та надалі були відчужені.

Отже, для повернення майна, що вибуло поза волею законного власника, необхідно витребувати належне майно від особи, яка є останнім його набувачем.

Детальніше з текстом постанови ВС від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 можна ознайомитися за посиланням.

Отже, останній набувач майна є належним відповідачем у справах, за обставинами яких нерухоме майно вибуло поза волею його власника, водночас, державний реєстратор не є належним відповідачем у таких справах, більше того, його залучення у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору не є обов'язковим.

ІІІ. ДО ЯКОГО СУДУ ЗВЕРТАТИСЯ, ЯКЩО ПОТРІБНО СКАСУВАТИ ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ?

Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання щодо предметної юрисдикції у правовідносинах щодо скасування державної реєстрації прав (постанови від 29.01.2019 у справі № 813/1321/17, від 02.04.2019 у справі № 137/1842/16-а). У вказаних судових рішеннях Велика Палата Верховного суду дійшла висновку, що спір про скасування дій та рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є приватноправовим і залежно від суб'єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

З огляду на судову практику та беручи до уваги роль державного реєстратора або нотаріуса у схемі рейдерського захоплення, їх можна залучати до участі у справі в якості третіх осіб.

І лише, якщо предметом оскарження будуть безпосередньо дії або бездіяльність суб'єкта державної реєстрації як суб'єкта владних повноважень, а спір буте публічно-правовим, то справа буде розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18 зазначила, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.

Таким чином, позов про скасування дій та рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою, у випадку вибуття майна поза волею власника та витребування його від набувача слід подавати до місцевого загального або господарського суду, залежно від суб'єктного складу учасників такого спору. По суті, спір має бути приватноправовим.

Спори про скасування реєстраційних дій суб'єкта державної реєстрації будуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства лише якщо спір є публічно-правовим.

ІV. ПОШИРЕНІ СПОСОБИ РЕЙДЕРСЬКОГО ЗАХОПЛЕННЯ

У цьому розділі розглянемо два приклади рейдерського захоплення: перереєстрація майна шляхом несанкціонованого втручання до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також захоплення майна через заволодіння корпоративними правами.

1) Перереєстрація майна за допомогою програми віддаленого доступу та особистих ключів доступу державного реєстратора до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Як уже зазначалося вище, жодне рейдерське захоплення не відбувається без державного реєстратора, або нотаріуса.

У деяких випадках навіть самі ж нотаріуси чи державні реєстратори стають жертвою рейдерів.

Як от, наприклад, у справі, де внаслідок незаконних дій, за відсутності правовстановлюючих документів та на підставі підробленого рішення Ленінського районного суду м. Донецька, рейдери заволоділи спірним майном, належним позивачу, внаслідок чого дійсний власник був позбавлений доступу до цього майна та можливості розпоряджатися ним.

При цьому перереєстрація спірного майна здійснювалася за допомогою особистих ключів доступу державного реєстратора - нотаріуса до ДРРП.

В даному випадку приватний нотаріус змушений був захищати себе, ініціювавши проведення комп'ютерно-технічної експертизи, яка, по факту, підтвердила його пояснення, про те, що він не вчиняв відповідних реєстраційних дій, а мало місце несанкціоноване втручання до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень через програму віддаленого доступу.

Вказані обставини розглядались Антирейдерською колегією, а також в подальшому у справі № 921/133/19, згідно з якою рейдерам відмовлено у визнанні за ними права власності, а також у справі № 921/230/19, за наслідками розгляду якої суд витребував з чужого незаконного володіння нерухоме майно на користь законного власника.

Крім того, у справі № 921/230/19 суд дійшов висновку про те, що залучення приватного нотаріуса до участі у справі не є обов'язковим, оскільки рішення у справі не матиме впливу на його права чи обов'язки.

Незважаючи на те, що в справі № 921/133/19 вже було встановлено факти та обставини незаконного вибуття нерухомого майна від законного власника, рейдери й надалі намагалися та намагаються закінчити розпочате.

Вони навіть вдалися до оскарження наказу Міністерства юстиції України про скасування рішень про державну реєстрацію права власності рейдерами на об`єкти нерухомості, звертаючись із позовами до адміністративного та господарського суду.

З метою створення менш сприятливих умов для несанкціонованого втручання сторонніх осіб до державних реєстрів, Міністерством юстиції України видано наказ «Про внесення змін до порядку забезпечення доступу осіб, уповноважених на здійснення реєстраційних дій, до єдиних та державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України» від 02.12.2020 № 4186/5, який набрав чинності 12.12.2020.

Наказ повинен сприяти оптимізації процесу забезпечення державних реєстраторів додатковими засобами ідентифікації та запровадження ефективних заходів протидії рейдерству.

2) Захоплення майна через заволодіння корпоративними правами

Поширеним, але більш складним способом рейдерського захоплення є захоплення майна через заволодіння корпоративними правами.

Простіше кажучи, відбувається захоплення бізнесу та в подальшому захоплення майна.

Припустимо, є ТОВ «А» з єдиним учасником, яке є власником земельних ділянок, та ТОВ «Б» (рейдерська компанія) також з єдиним учасником.

Учасник ТОВ «Б» вирішив заволодіти земельними ділянками ТОВ «А». Що відбувається далі?

З метою заволодіння цими земельними ділянками, учасник ТОВ «Б» через «підкупленого» нотаріуса здійснює зміну учасника та директора ТОВ «А», та стає єдиним учасником і директором ТОВ «А».

Після цього учасник ТОВ «А» приймає рішення про вступ ТОВ «А» до ТОВ «Б» шляхом внесення земельних ділянок у якості вкладу третьої особи до статутного капіталу ТОВ «Б».

Одночасно з цим ТОВ «Б» приймає рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок вкладу третьої особи. Здійснюються відповідні реєстраційні дії. Внаслідок цього, земельні ділянки стають власністю рейдерів.

Далі, учасник ТОВ «А» приймає рішення про вихід зі складу учасників ТОВ «Б», продаж своєї частки учаснику ТОВ «Б», а пізніше - рішення про ліквідацію ТОВ «А».

Що робити ТОВ «А», яке залишилось без свого майна, та, у якого було незаконно відчужено корпоративні права?

В першу чергу, колишньому учаснику ТОВ «А» необхідно повернути собі корпоративні права, оскаржуючи та скасовуючи всі незаконні реєстрації.

Коли законний власник корпоративних прав стане офіційно учасником ТОВ «А», воно зможе звернутися до суду з позовом про повернення земельних ділянок у власність ТОВ «А».

Спосіб захисту у цьому випадку:

- визнання недійсними рішень єдиного учасника або загальних зборів, на підставі яких було відчужене майно;

- скасування реєстраційних дій, вчинених на підставі недійсних актів та рішень.

Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в Єдиному державному реєстрі є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

Таким чином, вимоги щодо скасування реєстраційних дій розглядаються господарським судом, якщо такі вимоги є похідними від спору, що виник з корпоративних відносин.

Вимога щодо скасування дії з внесення в Єдиний держаний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб. Отже, вимога про скасування реєстраційної дії щодо внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації є наслідком порушення вимог законодавства у зв`язку із прийняттям спірного рішення учасника товариства, тому є зверненою до відповідача-1 похідною вимогою від вимоги про недійсність вказаного рішення учасника Товариства (зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 910/3648/19, в якій задоволено позовну вимогу про скасування реєстраційної дії, проведеної державним реєстратором, без залучення державного реєстратора до участі в справі).

Отже, зазначена вимога про скасування реєстраційної дії не є самостійною вимогою до реєстратора, який вчиняє певні дії відповідно до чинного законодавства, не тягне окремих процесуальних наслідків для реєстратора та не порушує його права та інтереси.

Детальніше з текстом постанови ВП ВС від 15.01.2020 у справі № 910/3648/19 можна ознайомитися за посиланням.