Як Фонду гарантування вкладів судитися з топ-менеджерами банків-банкрутів

Комментарий Игоря Бенько на портале Minfin.com.ua, полная версия:

На початку цього року Фонд гарантування вкладів подав ряд позовів проти пов'язаних осіб деяких банків-банкрутів (перелік на фото нижче).

У зв'язку з цим, виникають наступні питання:

  • З юридичної точки зору, що Фонд може пред'явити пов'язаним з банками-банкрутами компаніям? Ці компанії могли кредитуватися у банкрута, або і банк і юрособа просто належать одному й тому ж власнику. Які тут можуть бути варіанти претензій? Як їх описати в майновій формі?

Перш за все, недоцільно ототожнювати пов’язаних з банком осіб із певними компаніями. Оскільки пов’язаними можуть бути і фізичні особи (особи, що мають істотну участь, керівники банків тощо). ФГВФО на практиці звертається до таких осіб у разі недостатності ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів із вимогами про відшкодування збитків, заподіяних банкові. У таких категоріях спорів необхідно буде довести, що дії чи бездіяльність конкретної пов’язаної особи призвели до заподіяння банку чи кредиторам шкоди. А сама пов’язана особа внаслідок перелічених дій/бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду. 

  • Які шанси Фонду відсудити хоча б щось? За яких умов суд може стягнути з, по суті, сторонньої від банку юрособи якісь гроші, майно? Чи не ризикує Фонд викликати на себе шквал відповідних позовів? Яких дій ФГВФО вони можуть стосуватися?

Звичайно перспективи в таких судових процесах є за умови ґрунтовного попереднього аналізу наявності майна у пов’язаних осіб, за рахунок якого зможуть бути задоволені вимоги кредиторів. Адже таке майно може бути невідворотньо відчужене на користь низки третіх осіб, що просто унеможливить його реальне повернення. Звичайно, у відповідь на такі дії ФГВФО пов’язаними особами можуть подаватися позови про визнання дій ФГВФО або НБУ протиправними, що значно затягне процес стягнення аж до ліквідації банку. Проте чинне законодавство містить низку норм, що захищають вкладників та передбачають можливість продовження судових розглядів та притягнення до відповідальності пов’язаних осіб навіть після ліквідації банку.

  • Судячи з усього, мова йде про величезну кількість позовів і відповідно кримінальних справ - навряд чи Фонд розраховує на перемогу в кожному з них. Чи може такий хід бути частиною загальної стратегії ФГВФО в судах з екс-власниками банків-банкрутів? Чи впливає кількість кримінальних проваджень проти конкретної людини на можливості його захисту? Як? 

Така практика та кількість судових спорів дійсно є певною стратегією ФГВФО. І говорити про те, що ФГВФО не розраховує на перемогу ми не можемо. Адже для супроводження такого масиву процесів завжди залучають сторонніх юридичних консультантів у порядку тендеру, що обслуговують такі спори. Звичайно, наявність кримінальних проваджень впливає на пов’язаних осіб, але скоріше психологічно. Важко витримати постійні обшуки, тимчасові доступи до речей і документів тощо. Адже без існування реальних вироків, якими буде встановлено протиправність дій, важко буде щось довести.

Аналитика: